Методичний вісник

Як виховувати творчу особистість

    Дошкільний вік здається насиченим творчістю, дитина активна в своїй діяльності з малювання, конструювання, ліплення, вона створює рими, танцює тощо. Проте це певний природній тренінг, в якому вона підсвідомо шукає своє творче я.

    Уява дошкільників набуває деталі активнішого характеру, в них розвивається здатність до творчої діяльності. «Це підтверджується тим, що все більше уваги діти починають надавати ідеї, тобто задуманого свого твору».

    Початковий задум виникає в процесі діяльності. Дитина починає будувати або малювати без усвідомленої мети, яка з’являється пізніше через різні асоціації. Далі завдання ставиться до початку гри, роботи, дії починають підпорядковуватись задуму, який спочатку ще не стійкий і може змінюватись під впливом випадкових вражень.

     Глибокий і складний процес перетворення і засвоєння життєвих вражень відбувається в іграх. Творчий початок з’являється в задумі – виборі теми гри, малюнка, в знаходженні способів здійснення задуманого, і в тому, що діти не копіюють бачене, а з щирістю і безпосередністю, не піклуючись про глядачів і слухачів, передають своє ставлення до зображуваного, свої думки і почуття.

     На відмінну від дорослих діти не здатні в деталях продумати майбутню роботу чи гру, вони передбачають загальний план, який реалізується в процесі діяльності.

Завдання дорослого – розвивати творчі здібності дитини, цілеспрямовану уяву, спонукати її в будь-якій справі йти від думки до дії.

    Особливістю творчої уяви в ігровій діяльності є те, що в одній сюжетній грі об’єднують різноманітні враження – комбінують побачене в житті з образами книжок, вистав, фільмів. Уміння використовувати свої знання має вагоме значення для розвитку дитини. Події, які справді були в житті, свідомо замінюються дітьми в іграх, малюнках, розповідях. Звісно, в творчості дітей ще немає свідомої ідеї, але спрямованість інтересів, ставлення до життя вже закладається.

    Дитяча творчість базується на наслідуванні, яке є важливим чинником розвитку дитини, зокрема художніх здібностей. Завдання педагога, спираючись на здатність  дітей до наслідування, прищеплювати їм навички і вміння, без яких не можлива творча діяльність, виховувати самостійність, активність в застосуванні цих знань і умінь, формувати критичне мислення, цілеспрямованість.

    У розумовій творчій діяльності дітей важливе місце посідає навчання.

    У різновікових групах творча гра має певний характер розвитку. У молодшому віці (на другому і третьому році життя), коли уява ще недостатньо розвинена, організаційним початком ігор є іграшки, різноманітні матеріали, а також наслідування товаришів. Ціль виникає під час гри і легко змінюється під впливом різноманітних вражень.

     На четвертому році життя дитина здатна визначити цілі, обрати роль. Але в цьому віці інтерес до дії часто переважає над стійкістю цілі.

    Під час спільної гри виникає потреба у більш точному визначені мети, в узгоджені дій. Для дітей молодшого дошкільного віку, які не завжди розуміють одне одного і не завжди можуть домовитися, - це дуже складне завдання. Вихователь має допомогти малюкам зосередити увагу на якомусь одному задумі для того, щоб розгорнути його в сюжет.

    На п’ятому році життя можна привчити дітей продумано обрати гру, іграшки, визначити мету, розподіляти ролі.

    Розвиток ігрового задуму дітей чотирьох-шести років пов'язаний з розумовим розвитком. Пізнавальні інтереси дітей, що зростають,збагачують ігри, роблять більш стійкими задум. З розвитком сюжету з’являються нові ідеї, нові образи. З розвиток творчої уяви проявляється в тому, що дошкільники об’єднують у грі різні події, вводять нові, які вразили їх, іноді включають епізоди з казок.

    Театр як художнє явище, як творчий організм, де неоднозначно переплетені різні аспекти людської діяльності – художньої, виробничої, організаторської, ігрової – дає педагогу майже необмежені можливості для цього. Звісно, потрібна ціла низка якостей, якою має володіти керівник. Це і широка ерудиція, і усвідомлення педагогічних цілей, і інтуїція. Необхідні також майстерність і досвід. До того ж і допомога батьків – однодумців.